ЛАКЕЙЧУК, КА,
Лакейчук, ка, м. Лакей, лакей-мальчикъ. Його (хлоп’я) взято за лакейчука до молодого пана. Мир. ХРВ. 201.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 342.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЛАКЕРДА, ДИ, →← ЛАКЕЙЧА, ЧАТИ,